А він завжди
і був, і є –
Світ лебединого світання,
Але чомусь лиш крізь страждання,
До нього ми
в журі тенет…
З Небес давно
нас жде Привіт,
А ми все в темряві з свічками –
Не те щось діється із нами,
Лише в казках
лелій жде світ…
Десятки тисяч
літ у ранок,
Неначе так нам є зручніш?
Так чому нас життя не вчить –
Тож Бога ми
і є Світанок!
І всім би треба
нам змінитись –
За хмари тьми, де Сонця світ,
В безмежність там живе політ,
В якому щастю
бути й витись…
17.12.2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2022
автор: Променистий менестрель