В горах Карпат я воював,
З синім змієм хай йо грець,
В лугах зелених,в закромах,
Я нюхав спирту вітерець.
Ходив по скелях взад-вперед,
Шукав собі спокоя-мать.
Юнству гукнув я в очерет,
Як треба в горах воювать.
Селедочку сушéну,
Крізь пальчики пустити.
Запити вогнедишащим,
Покласти,закривити.
Огуречок рублений,
Кислая потіха.
Я на траві розгублений,
Потекло вже стріхой..
Як тече,то є не добре,
Але ж хто не без гріха.
Вся сорочка мокра,
Мамо,то біда.
Травму бойовую,
Я в горах спіймав.
Синю,не живую,
І вже ловлю гав.
Через річку я проскочу,
На Говерлу-мать.
Молодим лице розкрою,
Як у горах воювать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968387
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2022
автор: Юрій Заболотний