Вижити

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YpeKzU5KffY[/youtube]





Всі  мертві  лежать  побратими,  
Машина  згоріла  димить,  
Один  він  вцілілий  між  ними,
Поранений  збоку  лежить.  

Піднятися  важко  –  не  зможе,  
Подати  сингал  –  як  і  чим?!
Лиш  Ангел  в  цей  час  допоможе,  
Щоб  він  залишився  живим.  

Ця  рана  не  зовсім  глибока,  
Та  тільки  не  чує  він  ніг
І  пляма  червона  вже  збоку,  
Бо  крапає  кров  в  білий  сніг.  

Рукою  затиснув  те  місце  -  
Пронизує  болем  живіт,  
А  зверху  чи  кущ,  чи  деревце
І  грона  звисають  із  віт.  

Ці  грона  червоні  –  калини,  
Що  також  спадають  на  сніг..  
Й  думки  понеслись  до  родини,  
Де  рідний  до  болю  поріг.  

Бійця  там  додому  чекають
І  моляться  Богу  щодня.  
Померти  -  він  права  не  має,  
Бо  як  же  без  нього  сім'я.        

Малесенька  донька  й  синочок  -
Збирається  в  перший  клас  йти.
Відгомоном  їх  голосочки
Він  чує  й  не  зможе  піти.    

Та  й  Ангел  його  призиває:
«Терпи  і  не  смій  помирать!
Це  місце  бійці  відшукали  
Та  їдуть  тебе  забирать».










адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968368
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2022
автор: Ольга Калина