[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_VLPofHcN-g[/youtube]
Прокинувсь ранок непомітно,
Навколо тиша іще спить.
Здалося море так привітно,
Хвиля за хвилею біжить.
А десь далеко, ніби цятка.
Це хвильки човник колихають.
Та він не знав, що море - пастка,
Та поки море спочиває.
Та раптом тут усе змінилось,
Хто це посмів отут гулять?
І хвилі раптом так взбісились,
І стали човен підкидать.
До маяка ще так далеко,
Стихію зможе побороть?
Зробити буде це нелегко,
Її не можна зупинить.
Йде боротьба на виживання,
Хто переможе в цім бою?
Маленький човник в хвилюванні,
Безвихідь - завдає болю.
Щосили з хвилями боровся,
Та, мабуть, вже прийшов кінець.
І ніби він уже скорився,
Та страх упав тут нанівець.
Несамовита вчухла буря.
Немов її і не було,
Потихо вечір догора,
Пропало пекло..все пройшло...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968003
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2022
автор: Н-А-Д-І-Я