Ще лиш мить
Сонце сіло за горою.
Потемніло навкруги.
Та однаково Герою,
Хай це знають вороги.
Чи зима, чи дощ, чи спека,
Світлий день, чи темна ніч.
Буде галас їх далеко, –
Розлютили грізну Січ!
Козаків нашадки славні
Поженуть дикунську мразь.
Мужні, вільні, сильні, вправні.
В бій веде Господь всіх нас!
Ще лиш мить – засяє сонце
І розвіється пітьма!
І до кожного в віконце
Залетить: «Війни нема!
Перемога! Перемога!»
Залуна все навкруги.
Шана Воїнам і Богу!
Почнемо Нову дорогу!
В злобі згинуть вороги…
05.12.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967831
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2022
автор: Валерій