Урок виховання

[b](ВІРШІ  В  УКР.ПІДРУЧНИКАХ)
[/b]
[i]Продовжую  дослідження  українських  підручників.  І  тепер  в  полі  зору  поетичні  п'єси,які  мають  виховувати  дітей.  В  тому  то  і  справа  що  мають...  Насправді  ж  ми  бачимо  зовсім  іншу  ситуацію.  Ось,як  приклад,  идаропна  міні-п'єса  "Урок  виховання",з  одного  з  підручників[b]  («Українська  мова  та  читання»  підручник  для  3  класу  закладів  загальної  середньої  освіти  (у  2-х  частинах)  Частина  2  -  Савчук  А.  С.  2020).[/b]
Для  початку  третьокласникам  треба  пояснити,що  таке  идароп?  [b]Идароп-(Поради)  це  авторський  поетичний  жанр  —.  Думка  в  идаропі  не  нав’язується,  а  пропонується.  Авторський  монолог  вірша  перетворюється  на  діалог  різнозначимих  авторських  «за»  і  «проти»,  що  спонукає  читача  не  на  споживацьке  пережовування  прочитаного,  а  на  зацікавлене  конструювання  власної  думки  навколо  заданої  фактом  проблеми.[/b]
Як  казав  свого  часу  кумир  всіх  дітей  ще  радянської  України,"Ось  така  ...  малятка".  Просто  прочитайте  цю  идаропну  п'єсу,і  напишіть  вашу  думку...[/i]

Володимир  Нагорняк
Урок  виховання  1
(Идаропна  міні-п’єса)

Дійові  особи:
БАТЬКО
ХЛОПЧИК
ДІД
БАБУСЯ
ДІВЧИНКА
ПЕРШИЙ  ПАСАЖИР
ДРУГИЙ  ПАСАЖИР

В  салоні  автобуса  сидять  рядом  Перший  та  Другий  Пасажири.  Навпроти  —  вільне  місце,  куди  направляється  Бабуся  (вона,  потім  -  дівчинка).  Біля  автобуса  Батько  та  Хлопчик  (він,  потім  -  дід).
БАТЬКО:  Якщо  та  ввійдеш  в  автобус...  Чого  стоїш?!  Іди!..
Хлопчик  входить  в  салон  автобуса.
ХЛОПЧИК:  Увійшов...
БАТЬКО:  І  побачиш,  що  Бабуся...
ХЛОПЧИК:  Що  Бабуся?
БАТЬКО:  Підшукавши  собі  місце,
Намагається  присісти...
ХЛОПЧИК:  Нічо  собі!
БАТЬКО:  Штурхони  її  з  розгону.
ХЛОПЧИК:  3  розгону?..
БАТЬКО:  3  розгону!
ХЛОПЧИК:  Секунду.
Розганяється  і  штовхає  Бабусю.  Та  летить  по  салону,  падає.
БАТЬКО:  Щоб  летіла  по  салону,
Як  ворона  через  поле...
ХЛОПЧИК:  Як  ворона  через  поле...  А  сам?
БАТЬКО:  А  цим  часом  ти  швидеиько,
Як  нічого  не  бувало,
Сядь...
ХЛОПЧИК:  Сів,  сиджу...  (сідає  на  вільне  місце)
БАТЬКО:  Й  дивися  на  погоду,
Наче  там  щось  є  цікаве.
ХЛОПЧИК:  Дивлюся.
БАТЬКО:  Зрозумів?!
ХЛОПЧИК:  Та  зрозумів.  Але  ж  Бабуся.
БАТЬКО:  А  що  Бабуся,  що  Бабуся?!
Скільки  жити  їй,  Бабусі?
ХЛОПЧИК:  Років  п’ять...
БАТЬКО:  Дамо  всі  десять!  А  тобі?
ХЛОПЧИК:  Мені?!  Багато...
Хлопчик,  виходячи  з  автобуса,  гримується  на  Діда.  Бабуся,  також  вийшовши,  перетворюється  на  Дівчинку.  Штовхаються  біля  вхідних  дверей,  але,  все  ж  таки,  Дід  заходить  першим.
БАТЬКО:  То  ж  потрібно,  щоб  на  старість,
Як  захочеш  ти  присісти,
Якщо  ти  ввійдеш  в  автобус...
ДІД:  Та  увійшов  уже!
БАТЬКО:  А  якась  нахабка  з  юних...
ДІД:  Що?!
БАТЬКО:  Штурхоне  тебе...
ДІВЧИНКА:  3  розгону?
БАТЬКО:  3  розгону!!
Дівчинка  розганяється  і  штовхає  Діда.  Але  той  устояв  на  ногах.
ДІД:  Нічого  собі!
БАТЬКО:  Устояв  би,  не  упав  би.
Не  летів  би  по  салону,
Як  ворона  через  поле.
ПЕРШИЙ  ПАСАЖИР:  Крепкий  дідок!
ДРУГИЙ  ПАСАЖИР:  Крепкий...
Дід  виходить  з  автобуса,  знову  перетворюючись  на  Хлопчика.  Дівчинка  також  виходить  з  автобуса,  знову  перетворюючись  на  Бабусю.  Підходять  до  Батька.
ХЛОПЧИК:  О!  Здоров’я  —  річ  серйозна.
БАБУСЯ:  Бережи  його  сьогодні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2022
автор: Вільям Шкільний-Підручник