Я йшла від тебе… сум залізом тис.
Розсипане кохання стигло в зорях.
Купався вітер в безлічі історій,
І пробирався холод – ніби спис.
Штовхалось серце, як у клітці птах,
Все калатало, змучене: доволі.
Та все ж за тебе дякую я долі,
За те люблю, що полум’ям шептав.
А ніч була, як чорний шоколад,
Що мало не щодня купляв для мене.
Ось світлофор. Показує зелений.
Якби червоний – рвалася б назад.
Мій сніг чорнів… аж в’їлись краплі в шлак.
Запікшись, біль – таловиною сходив.
І чергувався з ранами мій подив,
Бо я, коханий, все ж від тебе йшла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967531
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2022
автор: Білоозерянська Чайка