(ВІРШІ В УКР.ПІДРУЧНИКАХ)
[i]Я не знаю,хто автор цього дитячого віршика,який надруковано в підручнику для другого класу [b](Українська мова та читання : підруч. для 2 кл. закл. загал. серед. освіти (у 2-х ч.) : Ч. 1 / Інна Большакова, Марина Пристінська. — Харків : Вид-во «Ранок», 2019[/b]), але думка у мене про нього така. Чомусь замість того,щоб малечу вчити прати сорочки,та їх берегти,пропонується перестати їх прати,за прикладом черепахи. А от питання,що тоді носити? Черговий незрозумілий віршик. І ще й без авторства. Чекаю ваших думок,друзі.[/i]
Жила у пустелі мала черепаха.
носила сорочки легкі бідолаха.
[b]Сорочки бруднились і рвались весь час.[/b]
Збирала сорочки вона про запас.
А потім сказала:[b] «Годі вже прати!»[/b]
І панцир міцний почала одягати.
Не мнеться, не рветься, І весь час на місці.
Гуляй досхочу
років сто або двісті.
Коментарі:
[b]Yanita Vladovitch:[/b]
Висновок такий: поки не знайдеш собі міцного панцира, пери сорочки!
[b]Volodymyr Pechera:[/b]
Автор вірша
Генриетта Флямер, російська поетеса
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2022
автор: Вільям Шкільний-Підручник