У тужну годину речей силуети
складалися в пазли для створення фобій...
Зійшов зі сторінки старої газети
зажурливий привид в жіночій подобі.
Пронизливий погляд прискорив ритм серця –
вогнем крижаним пломеніли зірниці
очей, що блищали неначе люстерця
від слізної течі струмками Срібниці*.
Щось трапилось там у минулім столітті,
чого не знайти на сторінці в газеті.
Душа відгукнулася полиску миті –
чуття вирували в бездоннім беске́ті*.
І навіть здалося знайомим обличчя...
і грація рухів... і постать тендітна...
в завершені форм позаземне величчя...
і шовкова сукня сріблясто-блакитна...
П'янка поволока квіткових парфумів
в ряхтливому сяєві ніжної аври
ціною впізнання розвіяла сумнів –
світлішими стали потьмарені барви.
Північних відвідин містична суттєвість –
з'явилась нізвідки, пішла у нікуди.
Лишилася тільки поснула миттєвість
поміж статуетками сплячого будди*...
29.12. 2020
*Срібниця - річка у Турійському районі Волинської області, права притока Турії (басейн Дніпра),
формується з багатьох безіменних струмків.
*БЕ́СКЕ́Т - круте урвище, провалля.
*Зображення сплячого будди називається "Будда в нірвані".
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2022
автор: Олена Студникова