Наш дом –
подстреленная лодка
он до сих пор ползает по безводью
как большой растерянный жук
шевелит вёслами
взбивая сливки тумана
А мы жили в старой печатной
машинке
отважные байстрята бабы Кириллицы
и тёплая ещё кровь на наших надгробьях
помнит авторский стиль
А мы были мотыльками небесными
и жили в церковном колоколе
но ударили чёрные звуки
и мы посыпались пеплом
Теперь мы
у тёмно-красных дверей
Сен-Поль-Сен-Луи
солнце-часы обыскивает нас щупальцами
Женевьева мастерит лодочки
из письменных заявлений об убежище
пускает их по Секване
буквы отекают сиреневой плесенью
Делает важный звонок и кивает
– Пусть заходят
(Перевод с украинского)
+++
Наш дім -
підстрелений човен
він і досі повзає по безводдю
як великий розгублений жук
ворушить веслами
збиваючи вершки туману
А ми жили у старій друкарській
машинці
відважні байстрята баби Кирилиці
і ще тепла кров на наших надгробках
пам‘ятає авторський стиль
А ми були небесними мотилями
і жили у церковному дзвоні
та вдарили чорні звуки
і ми посипались попелом
Тепер ми
біля темно-червоних дверей
Сен-Поль-Сен-Луї
І сонце-годинник обшукує нас мацаками
Женев’єва майструє човники із письмових заяв на прихисток
пускає їх по Секвані
літери набрякають бузковою цвіллю
Робить важливий дзвінок і киває
- Нехай заходять
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967445
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 04.12.2022
автор: Станислав Бельский