Байдужий всесвіт до моїх вітань,
Бо студенцем торкнувсь долоні.
Спав місяць і в солодких снах літав,
Зірок лічив на оболоні.
– Агов! Пастуше, прокидайсь, не спи!
Пливи між брижами човенцем
І пригорщю срібляників насип
На ніччю вислане ряденце.
І не вагайся: вартий труд чи ні,
Коли вже зір не забагаю,
Доріжкою твоєю не мені
Шукати в передзимок раю.
Ти свою душу місячну розкриль –
Й романтик юний в хвилі тиші
Натхнеться на серцезворушний стиль
Й коханій вперше вірш напише.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2022
автор: Valentyna_S