Прикутий до коляски

У  вікно  б'ється  дратівне  сяйво;
В  цій  кімнаті  я  немов  у  тюрмі.
Хтось  бачить  різноманітні  фарби,
Ба  вони  не  підкорялись  мені  
Стіл,  ліжко  та  їжа.Світ  прекрасний
Я  мушу  бачити  чужим  зором.
Ні  за  що  прикутий  до  коляски;
Очі    приходять  темним  узором.
Агов!Містер  північ,  чорні  крила!
Розкажи  про  їх  світ  без  жалюзі.
Ліпше  кров,  злі  вбивства  та  могили
А  не  забуті  тіні  на  стіні...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967307
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2022
автор: Химерний оповідач