Поема
Пресвятій Трійці
з Пресвятою Богородицею
в любові присвячується
Пунктир із неба
прошиває землю —
не дідух
І гергон шию витягне —
кричить:
«Га-а-га!»
Пунктир із правди —
йому землю підкладу...
Як хвала Богу піднімає дух —
ясна погода
піднімає душу і підходить спрага
вічне життя де слово не втрачає благо
що точно хто доторкується —
не впадуть і знову не впадуть
бо слово не втрачає сонце й благо
бо ясно правді — землю я вкладу
бо воскресають — де відвага!
і слово що виточує
аромат й благо
і як цей світ — як він вигулькує
без слова
і втоне світ як він без слова випадковий
бо світ він підстоловий і застільний
і тільки лиш надстільний —
вільно-вільний!
і слово що виточує
і миро й благо
і як його на стіл
й на землю покладу
і втримає папір
мою і Божу спрагу?
бо ж воскресають — де відвага!
тоді і Іова Бог слухав слово
нАге
тоді ж ті буковки мов чують
і — біжать — їх в слово покладуть
як безмір хоче
і безмірно є великий Дух
«Понадивляйтесь на їх шиї,
бо Нюрберг-2 скоро закриє.»
може, і Захід суть совковий
може, і Схід — совковий
а
як ув мені схоче
народитись Боже слово?!..
01.12.2022,
Київ — третій вибір
Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967210
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович