П'ючи каву вона не замислювалась
Шкідлива вона для неї чи ні
Щоранку п'ючи цей напій
Її карі очі ставали чорнішими
Немов би наповнювалися нічним сяйвом
П'ючи її, вона занурювалася у свої думки
І лише раз у раз усміхалась, немов загадувала щось хороше
П'ючи каву я завжди згадую її, її уста і руки, які пахли терпко
Губи її завжди мали присмак кави та карамелі
Проте кава переважала все
Карамелі запах останнє що я відчула
Зустрівшись з кавовою леді
І цей запах закарбується у пам'яті до нової зустрічі з нею
Яка буде не скоро,
Тому, що, кавова леді приходить лише раз у рік
З проявом осінніх днів
І цього року ми з нею зустрінемося
У прохолодний осінній день у парку
Де вона буде мене чекати з кавою у руках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967169
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2022
автор: Демві