Вже день сміятись сонцю перестав
І заховався під крило імлисте.
Сивіла напівмертва ставу сталь,
Прощалося із днем вербове листя.
Трава вдихнула вогку німоту,
Закутавшись в вечірню прохолоду,
Я теж вдихаю цю красу святу
І знаю, що я теж дитя природи.
16.08.2022.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967056
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2022
автор: Ганна Верес