Співбезпочатковому Сину
Безпочаткового Отця
з трепетанням присвячується
«Ми переможемо,
бо Бог в нас переможе!»
Де це сниш ти —
де це сниш ти —
це
де
сниш ти?
Де дроти.
Свободи нема — де дроти.
Ох, я займаюсь художньою ковкою
це не якась така вимова
і не примовки
і світ тане від художньої лиш правоти
стань належно
і спитайсь: хто є ти?
гроші, що, зліва звільнюють?
що, гроші, — направо зневолюють?
і «бреньчиш» ти, прошитий ти болями
і я молотом ці виявляю дроти
де ще немає свободи — де
є дроти
і я молотом виявляю
й світ зупиняю – і за зупинкою —
панцерники перетягаються на
незримі духу мости, —
щоб розплющив їх
молотом художньої правоти!!
інфантильною недорослою заготовкою
ще є ти
світова культура обвалена —
аж до зовсім — без толку
світова культура була — а ти є підготовка
але з когось стирчать
як можливості що перейдуть
у мости
Мати Божа робила — та
на Небо забрали
моїм серцем задерла —
забрала —
задерла
у Небо мости!
І поперек річки — мости —
є
й куди йти?
бо коли б
заготовочними кудись це
вело...
бо без духу не бачать, вважають
себе непомильними,
що через в с е
є
сіті —
з дротиків не перепиляних...
Бо чого б Слову вперше
з
Неба! —
прийшлося прийти?!
29.11.2022, другий день Посту!
Київ —
третій вибір Богородиці,
Любов — за неї повинні б нападати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966939
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович