Трускавецьке диво дивне –
світ цілющої води,
закохатись тут не дивно
в Прикарпаття назавжди.
Над фонтанами веселки,
в небі синім білий птах;
і радіє моє серце,
і наспівують вуста.
[i]Трускавець мій, Трускавець –
місто спокою й краси!
Трускавець мій, Трускавець,
де околи – скрізь ліси!
Трускавець мій, Трускавець!
Трускавець мій назавжди![i]
По стежках зелених зворів
у далекі гори йду,
тут струмків я чую говір –
з ними мову я веду.
Про Вкраїну синьооку,
її доньок і синів –
це про них сакральні оди,
це про них струмків пісні.
[i]Трускавець мій, Трускавець –
місто спокою й краси!
Трускавець мій, Трускавець,
де околи – скрізь ліси!
Трускавець мій, Трускавець,
Трускавець мій назавжди![i]
[b][i]Закінчення:[/i][b]
[i]Трускавець мій, Трускавець,
Трускавець... Трускавець...
...Мій назавжди!!![i]
Створено 18 - 28 листопада 2022 року.
Опубліковано вперше.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966913
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2022
автор: Т. Василько