І знову сирена у місті луна,
На прапорі стрічка жалоби.
Містечко героя свого зустріча
Що впав за знамена свободи.
Йому б лише жити, стрічати весну,
Кохати і бути коханим
Та в бою поліг він за неньку свою.
Смертельними були ті рани.
Ридає матуся ,дівчина рида
Все місто навколішки стало.
Бо знову проклята , жорстока війна
У мами синочка забрала.
Не витримав батько ,сльоза на очах
Сестричка від горя ридає.
А стільки сирен по Вкраїнських містах
Тривожачи душі лунає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966885
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2022
автор: Іван Мотрюк