Маричка Сташко. Совсем тихий звук…

совсем
тихий  зву
[к]
среди  дальнего  пепельного  ландшафта
что  держит  в  своей  памяти
большой  лес

писк  в  ушах
будто  от  вспышки
сверкает  лезвием  во  тьме
каждыйраз  как
становится  тихо

комната  расширяется  И  будто  отекает
до  другого  конца  не  дойти
что-то  не  даёт

то  ли  слабодушие
то  ли  деревья  между  домом  и  дорогой

(Перевод  с  украинского)

++++++++++++++++

*

зовсім
тихий  зву
[к]
серед  далекого  попелястого  ландшафту  
що  тримає  у  своїй  пам'яті
великий  ліс

писк  у  вухах  
ніби  від  спалаху
виблискує  лезом  у  темряві
кожногоразу  як
стає  тихо

кімната  розширюється  І  наче  набрякає
до  іншого  кінця  не  дійти
щось  не  дає

чи  то  слабкодухість
чи  дерева  між  будинком  і  дорогою

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966858
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 28.11.2022
автор: Станислав Бельский