Заплакало небо і стогне земля
Дніпро завиває від болю
Під гул канонади ридає сім’я,
І чути десь відгуки бою.
Це «братній народ» , що поруч живе
Напав на мою батьківщину.
Століттями лихо до нас він несе
Віками він гнобить Вкраїну.
До захисту стали найкращі сини,
А поруч і дочки із ними ,
Щоб волю Вкраїні своїй зберегти.
У бій вони йдуть до загину.
Здригається степ і палають міста
Ракети несуться над ними,
Звідки у тебе ненависть така
«Братній народе» зрадливий.
Ти так мов татаро-монгольська орда,
Руйнуєш не знаючи жалю,
Править тобою один сатана
Моя Україна в печаллю.
Найкращих втрачає вона діточок
Стискається серце від болю.
У віянню тихім жалОбних стрічок
Сумуєм Вкраїно з тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966839
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2022
автор: Іван Мотрюк