Зима - час писати білим по білому.
Мереживні літери, знаки, слова...
Світу холодному, а може змертвілому?
Ти прокричиш - не замерзла душа!
Ніч - час писати чорним по чорному.
І зоряне небо і місяць, й імла...
Мареву темному, а може химерному?
Ти прошепочеш - є світла душа!
Світає - час писати сірим по сірому.
Обрій блідий, й перелив серебра...
Сонцю холодному, а може огнистому*?
Ти промовляєш - гаряча душа!
День - час писати білим по білому.
Іскри сніжинок, сивий іній, зима...
Морозу тріскучому, може веселому?
Скажеш - не холодно, щаслива душа!
*Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966800
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2022
автор: Svetoviya