[b]В світі брехні й ілюзій
Місця мені немає.
Я не терплю інфузій
Трунком чужого раю.
Можна в музей сходити,
Здертись на гори в імлі.
Та я волію жити
На Богом даній землі.
Слідом кривавим вкрито
Напрямок «братнього миру».
Стоптано наше жито,
Та тільки наша віра
З вогнищ і попелища
Знов і знов воскресає.
В небо зліта все вище
Й рівних їй вже немає.
Кате осатанілий
Все тобі в нас немиле
Знай що в землі вкраїнській
Знайдеш собі могилу.
Своїм оскалом вовчим
Нас тобі не злякати.
Що заслужив ти орче
Те і будеш тут мати.
Вдавишся нашим хлібом,
Втопишся в нашім морі,
Зжаришся нашим світлом
Серед ланів просторих.
Тобі не зрозуміти
Що ми дорослі й малі
Хочемо вільно жити
На Богом даній землі![/b]
художник Юрій Журавель
https://www.facebook.com/Zhuravelll/?fref=ts
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966711
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2022
автор: Людмила Лайтер