[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=olAItFdUKuM[/youtube]
Боєць 93 механізованої бригади,
Загинув 07.10.2022р. під Бахмутом.
Десь там, за балкою у полі,
Тіло двухсотого бійця,
Життєвий шлях на злобу долі
Дійшов трагічного кінця.
Лежить однесенький – убитий,
Не підступити, не дійти,
Бо ж орки обстрілами криють,
Бісяться… Господи, ж прости!
І ні на мить нема спочину,
І вирви вже – одна в одній.
Снаряди рвуться щохвилини -
Нема кінця оцій війні.
Десь його тіло у тім полі
Лежить і сніг зверху іде.
Ділянка та, як на долоні..
А вдома мама сина жде. .
Чекає сина хоронити,
Провести ув останню путь.
Він міг би житии ще і жити –
Тепер назад не повернуть.
Він вже збирався одружитись,
Із Олею створить сім’ю,
Просив кохану дочекатись,
Скидав світлину їй свою..
А на світлині посміхався,
Бо по життю він – жартівник.
Сестрою своєю переймався
І до похресниці привик.
А для батьків був добрим сином,
Такого більше не знайти..
І за яку таку провину
Найкращі гинуть в нас сини ?!
Бахмутська траса.. та дорога…
Вже другий місять йдуть бої..
А вдома мати у тривозі
Зчорніла й коси в сивині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966602
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2022
автор: Ольга Калина