Що за дощ! Ну що за дощ!
Мокро впоперек і вздовш!
Підеш прямо по дорозі-
Обійти калюжі просять,
Підеш поперек по стежці-
Там кущі намочать плечі
Як я змок під цим дощем!
Він за шию вже тече!
Та заходити до хати,
Як бабусі не прохати,
Як не кликати- не хочу!
Погуляю тут до ночі
От і цуцик, мабуть, змок-
Крутиться, як той млинок
Зігрівається, напевно
Але я його запевню,
Що гуляти будем довго,
Лиш були б сухими ноги.
А у нього з лап тече
Вкрию маминим плащем,
І запхну його у буду
Краще сам гуляти буду.
Скімлить. Випустити просить.
Ні, там дощ! Застудиш носа!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966589
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2022
автор: Горова Л.