Залистопадне живослово

                     Матері  Божій
                     з  любов’ю
                     присвячується


Що  ж!  без  грудей...  або
               пустушку  виплюнь
               або  і  соску
               виплюнь  —  так  от
з  нічого  так  нічого  і  не  чуть
і  чорнота  нахильці  погорить
і  дух  —
живий  підстрибує  —  неначе  відзігорна  
                                                                                                   ртуть
впадуть  
так  мов  тату
мрії  від  тіл  —...
та  на  небесну  суть!
слова  мої  все  ж  далі
                                   протрясуть?..
мов  їжу  —
і  темно-чорну  і  білопінну  каші
понесуть!


на  листях  теракотових!..
цим  дням...


а  то  земне!  —  немов  маля...
але  ж  під  словом  є  могутня
в  Тебе,  Боже,  грудь


І  в  випадкові  
                               дні...
             горять  немов  протези
духа  злякались
незапитанії  тези...


але  ж  під  небом  є
могутня  в  Тебе,
                                             Боже!  грудь...

23.11.2022,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці,
під  час  ракетної  атаки  на  столицю

«Прості  речі  —  разом  з  Духом  —  оживають,  ідуть,
знімаючи  набридлі  шаблони  мислень.»  (Людмила)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966559
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2022
автор: Шевчук Ігор Степанович