[i]Одного разу – у смерті якраз був наплив –
ти врятувався в мене.
Пауль Целан «Говори і ти»[/i]
Якщо світом своєчасно не зупиняється зло,
то його наслідків гасло: «війна усюди – кермо».
Ми знову під шквалом безумним ракет.
Та де ж ти, світ розуму? Де ти?
Страшною ходою криваво іде
Безкарність пороку. Із пекла
Неначе той люд, що обрав таке зло
І скаженіє шалено, продавши душу давно.
Ми вистоять обираємо у схватці вічності цій,
Бо погляд правди-добра нам знайомий.
Кожен з людей у собі має зими заметіль
Емоцій крайнощів з надстрахом у "нормі".
Але життя – шанс усім здолати кригу в собі,
Теплом своїм наполегливо крокуючи по землі.
Сьогодні вже неважливо, де ти у світі живеш,
Важливо, як [i]«людяність»[/i] ти сприймаєш.
Якщо світоглядом своїм дихати не даєш
Тому, хто поруч й цього не помічаєш,
Тоді обрано шлях ганебний і руйнівний.
Але є поруч інакший, він може стати твоїм.
[i] Поняття людяності.[/i]
24 листопада 2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966496
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2022
автор: Натали Вадис