Не забарилася зима,
в дорогу спорядила сани.
Трудилась з досвітку вона,
щоб сніг тримався і не танув.
В пориві цім не знала меж -
усе під білим покривалом.
Промчала білка - в неї теж
завжди якісь нагальні справи.
Птахів не чути - у краї
далекі й теплі відлетіли,
а горобці і снігурі
у зграйки грітися присіли.
Перемело усі стежки -
до годівнички як дістатись?
Нам з вами треба ще, пташки,
весни всім разом дочекатись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966434
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2022
автор: Елена Войнаровская