Перша пісня, написана на війні. У травні місяці, десь у посадках на межі Донецької та Запорізької областей.
Запис встиг зробити вдома, коли був у відпустці.
Спи спокійно, на добраніч, кохана
Так тихо й незвично сьогодні зранку
Я далеко від дому, але все-таки вдома
Згадуй про мене, знову і знову
______________________
Свист. Під землею лягли,
Щоб побачили нас
Наші діти й жінки
Всі. Ми підем до кінця
І ціною життя
Відіб'ємо наш край
Не забутими стежками ми повернемось домів
І в минуле відправимо стомлений привид війни
______________________
В блакитному небі літають лелеки
В полях пшениці жовті вогні
І сірий дим зникне, дощами все змиє
На нашій богом даній землі
______________________
Свист. Під землею лягли,
Щоб побачили нас
Наші діти й жінки
Всі. Ми підем до кінця
І ціною життя
Відіб'ємо наш край
Не забутими стежками ми повернемось домів
І в минуле відправимо стомлений привид війни
______________________
Тіло просить смоли й нікотину
Душа вимагає свободи і миру
Вже є перевага на моїм рахунку
Додому так близько, дай мені руку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966347
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2022
автор: Sparrow Valerson