Збирала, ростила хмарина сніжинки,
У дивних узорах чудні намистинки.
Хвалилася ними вона перед світом.
Аж тут раптом осінь минає за літом.
Минає вже осінь. Зима на порозі
І серце хмарини постійно в тривозі,
Зима як накаже - нічого не вдієш,
На землю тендітні сніжинки посієш.
Вони закружляють в танку дивовижнім.
І землю покриють платком білосніжним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2022
автор: Зелений Гай