У дзвонах церковних хвилина мовчання,
Над тишою послух смиренний,
Під сльози близьких у скорботні прощання
Дме вітер солоний, буремний.
На многії літа в святковім тридзвоні
Встають на рушник молодята,
Набатом звіщають пожежу та повінь,
Сьогодні - хімічні атаки.
Тривогу повітряну у телефоні
Звіщають сирени постійно,
Попереджають в набатному дзвоні
Фоном радіаційним!
Війна, майже рік, проти Неньки Вкраїни
Крізь стогін розбитих будинків
Та благовіст і на самотніх руїнах
Запалить Різдвяні ялинки.
Олександр Сичов
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2022
автор: Олександр Сичов