Хочеться жити а не існувати, адже лише одне життя дано, вірити, мріяти, творити, не страждати, набридла темрява і соціальне дно! Роками йшли ми до скрутного стану, не вірили провидцям і собі, були стежки байдужості й обману, закономірно все в сьогоднішній добі?! Ми заблукали в лабіринтах долі, були всі переважно в стороні, в більшій чи меншій мірі ситі й голі, є винними в сьогоднішній війні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966093
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2022
автор: Олег Князь