Бгаєш* в руці порожнечу
буцім шматок пластиліну.
Грати в митця небезпечно
в світі духовного тліну.
Та чи тебе це бентежить...
В'язкість пластична скорила.
Глузду втрачаючи межі,
ліпиш надумані крила.
Тільки вони ілюзорні,
створені з лат порожнечі,
як і світи неозорні,
що спонукають до втечі.
Доля гуляє по колу
зжатої часом спіралі...
Тиша зривається долу
гучно на склепи моралі...
Світ має вдачу грайливу –
гратися з ним небезпечно.
Ходячи краєм обриву,
міцно тримай порожнечу...
01.05.2020
*бга́ти - стискаючи в руках, м'яти
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2022
автор: Олена Студникова