Час підхоплює тривогу
І несе її вперед.
Морок – в чорта, світло – в Бога.
Й ми між ними посеред.
За межу подій не вийти.
Буде так, як має буть.
Бити клятих московитів
Ще довгенько нам, мабуть.
Бій у спеку, у негоду,
Сон уривками вночі...
І сидить, чека нагоди,
Янгол смерті на плечі.
Днів буремних круговерті,
Куль трасуючих пунктир...
Ми стійкі, завзяті, вперті –
Ми воюємо за мир!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966071
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2022
автор: Денисова Елена