Переплелись мої страждання,
З любов*ю й вірністю, та все ж,
Для мене ти, мов зірка рання,
Любові цій, немає меж.
І хоч сивіють мої скроні,
Я ніжний погляд твій ловлю,
Пригадую твої долоні,
А серцем, пристрастно люблю.
Париж забрав тебе від мене,
Не передать печаль мою,
Моя ж душа, мов навіжена,
Кричить:"Люблю! Люблю! Люблю"!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2022
автор: Амадей