я не пишу пісні про соловейка
бо він десять літ не співа
я поетесою завжди була поганенька
тому мабуть я лишилась одна
нíкому співати оди щирого кохання
невже навмання треба заслужити?
сучасним людям треба ложечку кривляння
вони ж не знають як то пити, бити, жити..
людина без віку гуляє стежками
їй байдуже на фотоапарат
людина без статусу тебе все гукає!
твій внутрішній стан то твій клад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965735
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2022
автор: Харрієт