Кожна людина – то зелена трава,
Вся її слава – як квітка польова.
Трава висихає
І цвіт опадає,
Як подих Бога на неї повіє!..
Справді, люди – то трава, що жовтіє:
Трава висихає
І цвіт опадає,
А слово Бога тільки віковіє.
(Книга Ісаї 40:6-8) 14.11.2022.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965617
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2022
автор: Мирослав Манюк