МОЯ ОСІНЬ

Причаїлась  порожнеча  у  душі,  на  жаль.
І  лягли  літа  на  плечі,  наче  пектораль.
Та  не  треба  смутку  доле,  бо  життя  трива,
Засівала  юність  поле,  ось  уже  й  жнива...

Назбиралось  повно  збіжжя  -  різне,  як  життя.
Було  часом  бездоріжжя  посеред  буття.
Були  успіхи  і  злети  і  нелегкий  труд,
Все  збираю  у  куплети  й  ...  читачам  на  суд.

Не  шкодую  я,  що  осінь  залишила  слід
І  заплела  у  волосся  павутинку  літ.
Часом  думаю  з  журбою  -  де  моя  весна,
Може  десь  там  за  зимою  жде  мене  вона.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965554
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2022
автор: Любов Іванова