Живи, мій Ангеле! Живи!
І крил не дай у тебе відібрати.
Потрібно — в човнику пливи,
Зумій добро у серці зберігати.
Буває слово заскубе,
Ущипне там, де боляче буває.
Забудь, що ранило тебе,
Бо той хто любить, завжди все прощає.
Дощі осінні довго ллють
І хмари темні сонце заховали.
Та й у відро води наллють,
Вони свої узори малювали.
А ти шукаєш знов тепла,
В обіймах сонця хочеться зігрітись.
Мій Ангеле, живи! Живи щодня!
Ми мусимо в житті іще зустрітись.
11.11.2022 @ Галина Гук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2022
автор: Аквілина