Гріхи її спокуті кров’ю кращих.
За дні прийдешні внесено ціну.
Погорда, розпач зникли в війни пащі.
Дія в моменті. Жили у струну.
Забуто страх. Мішає в стужу смузі
Бандерівське. Вагою йдуть сітки.
Бронежилети всі в польській окрузі
Скупила. «Що ще можу, вояки?»
На дрон збирає. В турнікетах шарить
Не гірше ніж той, хто їх виробляв.
Народжує в підвалах й Бога славить.
Сміється, плаче. Нині час для справ.
Молитви і прокляття вперемішку.
Свій і чужий існує нині світ.
«Чи в шапці?» – запитає сина нишком.
Хто там хотів цю жіночку під гніт?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965227
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2022
автор: Пісаренчиха