За вікном поросло жито.
Дике. Озиме. Священне.
Скільки історій вбито,
Під кривоногим кленом.
Нестерпно стогне у грудях.
До шалу хочеться жити.
Проросли за вікнами зерна,
Безсмертного нашого жита.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2022
автор: Іво Каценбук