Отут осліпну! Тут, поміж дерев,
Де осінь все відбутися не може,
Де сонце зачепило свій берет
І мостить небу золотаве ложе.
Отут і Мавка, й пісня Лукаша,
Тут все відоме й те, чого не знав ти.
І враз ростеш, й росте твоя душа,
І хочеться із Богом розмовляти.
Стоять слова - високі до небес.
Ще я мовчу, а душу вже лоскочуть.
В цій тиші тиш, в цім чуді із чудес
Прозріли очі і душа водночас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965181
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2022
автор: Олена Жежук