Вартуй мову, друже мій!
В вільних степах послухай ці скали із древнім санскритом.
Торує народжена довгий шлях…
І як би не склалося, щоби жив ти,
Пиши й розмовляй, кохай рідною так,
Як густо колоситься добре жито,
Як сокіл у небі, як вітер у полі,
То й хліб буде з жита.
А верби й тополі співатимуть Мавці:
«Ми знову на волі!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965169
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2022
автор: fialka@