Любові хвиля, змішана з сльозами.
Безсонні ночі, безкінечні дні.
Біля ікон шепочуть губи мами,
За всіх дітей, що зараз на війні.
Так це вони збирають кошти ,
На безпілотники ,буржуйки і авто.
Усі солдати, всі на сина схожі
І рідні всі! Повірте на всі сто.
Вони щоденно так чекають перемогу,
Вдивляються очами в горизонт…
По всій країні вийшов на дорогу,
Жіночий , материнський фронт.
Чекають мами діточок додому,
Заради них, готові все перенести.
Тільки б хустину не вдягнути чорну…
Благають Бога, хрест свій донести .
Настане час обійме мати сина ,
Настане час, прийде війні кінець.
І буде біла на плечах хустина
І мирні хвилі заколише вітерець.
7.11.2022р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965097
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 08.11.2022
автор: Степан Олександр