Діждався нарешті відпустки,
Вперто рахував дні до неї.
Надокучили війни пастки,
Хотів близкості дружини своєї.
Бажав на рідну траву впасти,
Тулитись до грудей її розмаю,
Всю жагу молодечо вкласти.
Підняв донечку над землею,
Радо став дарунки класти,
Знявши військову шлею
Жалів на війні козирної масти,
Служби його в артбатареї.
10 липня 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965093
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2022
автор: Володимир Кепич