[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fPvSq3fVXgU[/youtube]
Пролітала зграя журавлів,
Поспішав за ними і журавлик.
Залишати край свій не хотів,
І сумний пронісся його оклик.
Він не вмів, як всі іще літати,
Бо маленьким був він серед всіх,
Поряд нього завжди була мати,
Він не знав доріг далеких цих.
Мандрувати вперше довелося,
Та тримався зграї що є сил.
Часто десь між хмарами губився,
Не жалів маленьких своїх крил.
Все частіше билося серденько,
Відставать не можна - розумів.
Пробачали всі, бо був маленький,
Та тримать в польоті себе вмів.
Пронеслися крики журавлині:
Мов: прощай наш рідний край.
Будемо недовго на чужині,
Скоро повернемось - зачекай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2022
автор: Н-А-Д-І-Я