Український варіант мого віршованого перекладення листа, в оригіналі - прозового, який часто визнається листом Анни Болейн з Тауера до Генріха VIII. Російський варіант - у збірці "[url="http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964879"]Переводы[/url]". Прозовий оригінал англійською доступний, наприклад, на сайті [url="https://www.luminarium.org/encyclopedia/annehenry.htm"]Luminarium[/url]
Лист Анни Болейн
Мій пане! Ваш раптовий гнів на мене,
і це моє ув'язнення суворе,
де я пишу, звертаючись до Вас,
мене дивують. Я не розумію,
що написати, каятись в чім маю.
Від Вас сюди з'явився посланець -
казав, щоб визнала якусь я правду,
тоді мені повернете Ви ласку.
Проте, відомо Вам, що він - мій ворог.
Коли особа ця прийшла від Вас,
мені збагнути легко сенс послання.
Та волю Вашу виконаю точно,
якщо, насправді, Вам сказати правду,
це значить - убезпечити себе.
Ось правда. Відкриваючи її,
зроблю і те, що маю, й те, що хочу.
Та не вважайте, чоловіче мій,
що визнати я згоджусь ту провину,
вчинить яку і гадки я не мала.
Ніхто б не зміг назвати Вам монарха,
чия дружина шанувала б більше
обов'язок свій і любов подружні,
ніж щодо Вас шанує, знайте, Анна
Болейн. Їй імені цього достатньо.
Не прагнула здійнятись вище Анна -
Господь і Ви її змінили жереб.
Не засліпив мене блискучий злет мій,
не звикла я до сану королеви,
але чекала на нову я зміну.
Бо добре знала я: рушій Ваш - примха,
те, що завжди підвладно переміні.
Ось правда. Ви її хотіли знати.
Була я підданою. Ви зробили
мене і королевою, і другом.
Сама я не вважала, що я гідна -
то був Ваш присуд, що я місця гідна.
Як це було, прошу я Вас тепер -
не дозволяйте примсі чи інтригам
мене паплюжити в уяві Вашій!
Була мала, та меншою не стала.
Хай наклеп нас не здужає чорнити -
мене та нашу донечку кохану!
Мій чоловіче і королю! Суду
бажаєте - хай буде він відкритим!
Хай вороги мої мене не судять!
Про суд відкритий Вас прошу - бо чесність
підстав не має сорому боятись.
Хай доведуть в суді мою безвинність,
Вас заспокоять, змусять світ мовчати,
як ні - то визнають вину відкрито!
Хай буде воля Божа, як і Ваша,
проте Ви звільнитеся від докорів!
Хай знатимуть, що це Ваш суд довів
мою вину, і вигадки немає!
Тоді спокійно можете карать
невірну жінку, в спокої любити
ту іншу ... О, її ім'я назвати
давно я можу: здогад Вам відомий!
Якщо вже знаєте Ви, як чинити,
якщо потрібне Вам моє нечестя
від наклепу, і смерті Вам не досить
моєї, щоб насолодитись щастям ...
Тоді прошу: хай Вас Господь простить
і ворогів моїх, знаряддя лиха!
Коли ми прийдемо на Суд Його,
молю, щоб він простив жорстокість Вашу,
монарха - слід це визнати - негідну.
Мене, я в тому певна, Він обілить,
я вірую - хай твердить світ інакше -
що Божий Суд ім'я моє очистить.
Так проголосить - всі Його почують!
Останнє маю я до Вас прохання:
коли Ваш гнів мене спостиг, хай тільки
мене він вразить, та не тих нещасних,
хто, як я знаю, у в'язниці тут,
хто, як і я, страждає безневинно!
Якщо колись потішила я зір Ваш,
якщо колись ім'я моє вважали
приємним Ви для слуху - їх врятуйте!
Не буду іншим я тривожить Вас.
Проситиму лише Святу я Трійцю,
хай Вас веде в усьому - й не залишить.
З моєї гіркої в'язниці в Тауері, цього травня шостого дня,
Ваша найвідданіша дружина
Анна Болейн
Перекладення 24.05.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2022
автор: Валентина Ржевская