Мільйони уже українців
У рашці живуть там і там.
Усі у поважному віці,
Кортить нам у них запитать:
«Як спиться тобі, українцю,
Хоч ним ти не є вже тепер.
Трястися не будуть колінця,
Коли загребуть і тебе,
Щоб теж убивав нас, вкраїнців?
Чи кров твоя не затремтить?
Живе Україна при свічці,
Могили ростуть і хрести.
Як спиться тобі, українцю,
Коли твоя стогне земля?
Ми вільний народ, а не вівці,
А ти напівраб для Кремля.
Як спиться тобі, коли рідну
І хату, і школу бомблять?
Чи ти вже настільки негідник,
Що й рани людські не болять?
Як спиться тобі, українцю?
Не кличуть родинні хрести?
Продався диявольській кліці –
Таке ні забуть, ні простить!»
4.11.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964776
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2022
автор: Ганна Верес