Нема оправдань для війни!
І щоб там "мудрі" не казали,
Як гинуть діти й юнаки…
Як попелища та пожари…
Не можна злочин прикривать,
За намір добрий видавати.
Час зло від правди відрізнять,
Щоби сліпим навік не стати.
І не поможуть тим слова
Від інших - вдячності, й похвали,
Хто розпинаючи Христа,
Вини своєї не вбачали.
О, схаменись, жорстокий люд,
За що невинних убиваєш!?
Бо прийде час і… Божий суд:
Що там на ньому пригадаєш?
Свою жорстокість і вину,
Амбіції, криві дороги?..
Чи все-таки гірку сльозу,
Й мить покаяння перед Богом!?
"…Господь…не хоче, щоб хто загинув, лише щоб усі прийшли до покаяння". (Біблія, 2 Пет.3:9)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964758
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2022
автор: Лілія Мандзюк