Немов розглядаєш крізь лупу
метушню нанюханих гномів.
Сваряться, лаються, брешуть,
погрожують,
плюються, підстрибують,
щоб кулачком поцілити в око.
Писк, мурмотіння,
наче назад запустили плівку
на прискорених обертах.
Слова не розібрати! Змісту не знайдеш.
Хлюпання сміху, мовби кумкання жабок.
Той засинає, а той зриває з себе ковпачка,
той проголошує щось, а той виклика Білосніжку,
мовби швидку допомогу.
Вона ж при появі
мотлох змітає увесь на совок
рекламної паузи...
3.11.2022.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2022
автор: Валерій Коростов