2 5 2⠀⠀⠀На зріст
⠀
Неможливо жити до зносу
Нікому з нас,
Більше хочеться бути нам
На зріст, про запас.
⠀
Сил зібрати радісних -
Аж по рубці́ кишень,
А після́ - як скочити та
Проволати день:
⠀
Здрастуй, сонце, -
Близнятко яблук і ліхтарів,
Здрастуй, море, -
Пристань коралів і якорів.
⠀
Не живи на знос, сліз не пий, -
Ти ж не ізгой,
Нині що навкіл?
Інквізиція? Кайнозой?
⠀
Як спастись від ядерки,
Де нас притулки ждуть?
Дайте протиотруту -
Супляться, не дають.
⠀
Мовлять - все, що відміряно,
Будь ласка, тримай,
До ковтка допий,
До останніх сліз завивай.
⠀
І коли вже не стане ніяких
Гірких сльозин,
Буде сонце тобі
Та зіркового неба плин.
⠀
Спалахнуть щоки тоном
Яблук і ліхтарів,
Понесуть пах з дверей
Смачні скоринки хлібців.
⠀
Де ти був, що виніс,
На тлін обернеться й сміх,
А життя на зріст буде,
Немаленьке для всіх.
⠀
А поки шкарбани́ тяжкі,
Залізні взувай,
Ні про що не проси,
Лиш рук своїх не спускай.
⠀
Чуєш, поруч те́бе такий же
Залізний стук,
Тож собі вкарбуй, що і там
Не спускають рук.
⠀
Авторка Alja Khajtlina
Переклад Yurii Shybynskyi
ОРИГІНАЛ
252
Невозможно жить на износ -
Никому из нас.
Больше хочется быть на вырост,
Быть про запас.
Собирать весёлые силы,
В карман копить,
А потом как выскочить,
Выпрыгнуть, завопить!
Здравствуй, солнце,
Ярче всех яблок и фонарей
Здравствуй, море -
Дом для кораллов и якорей!
Невозможно жить на износ,
Запивать слезой.
Что теперь на дворе?
Инквизиция? Кайнозой?
Как укрыться при ядерке,
Где отыскать приют?
Дайте противоядие -
Морщатся, не дают.
Говорят - вот такое отмерено,
Ешь, изволь.
До глотка допей,
До последней слезы извой,
И когда никаких
Не останется больше слёз,
Будет солнце тебе,
И полное небо звёзд.
Будут щёки пылать
Ярче яблок и фонарей,
Будет пахнуть горячей корочкой
От дверей.
Где ты был, что вынес -
Станет зола и смех.
Будет жизнь на вырост,
Огромная жизнь на всех.
А пока - износи
Железные башмаки.
Ни о чём не проси.
Только не отпускай руки.
Слышишь, рядом с тобой
Такой же железный стук.
Только верь, что там тоже
Не отпускают рук.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964715
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2022
автор: Юрій Шибинський